Search

У НУОЗ України імені П. Л. Шупика 9 жовтня 2020 року відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Безперервний професійний розвиток лікарів та провізорів в умовах реформування системи охорони здоров’я».

Організаторам заходу вдалося зібрати унікальних лідерів освіти та науки галузі охорони здоров’я, які у основних 26-ти доповідях програми конференції представили передові досягнення 13-ти закладів вищої та післядипломної освіти, залучивши до участі у конференції впродовж прямого ефіру понад 200 осіб – науковців, освітян та практиків медицини та фармації.

Захід проходив у режимі онлайн з прямою трансляцією основних доповідей програми на каналі Youtube та використанням можливостей інформаційної платформи Zoom.

 

Відкрив роботу конференції з вітальним словом та доповіддю голова її організаційного комітету, ректор НУОЗ України імені П. Л. Шупика, академік НАМН України, професор Юрій Вороненко, який наголосив не тільки на передових досягненнях сучасної системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів, але й, на жаль, на існуючих проблемах, пов’язаних, передусім, з пошуком оптимальних механізмів фінансування системи освіти галузі охорони здоров’я та збереженням її кадрового науково-педагогічного потенціалу.

Модератом заходу виступив професор Володимир Краснов, завідувач кафедри педагогіки, психології медичного та фармацевтичного права факультету підвищення кваліфікації викладачів НУОЗ України імені П. Л. Шупика.

Продовжив роботу конференції виступ першого проректора НУОЗ України імені П. Л. Шупика, член-кореспондента НАМН України, професора Юрія Вдовиченка, який зазначив, що сьогодні вся медична сфера знаходиться на роздоріжжі між двох систем: традиційної, до якої Україна звикла, та нової, для реалізації якої необхідна політична воля й значна кількість ресурсів. Наразі в Україні частково відбулася децентралізація моделі БПР за допомогою актуалізації законодавчих норм, і тепер відповідальність за розвиток лікарів розподілили між основними учасниками: провайдерами освітніх послуг, навчальними закладами, установами системи охорони здоров’я та лікарем.

Програму наукових доповідей продовжив виступ декана факультету підвищення кваліфікації викладачів НУОЗ України імені П. Л. Шупика, доктора біологічних наук Лариси Бабінцевої з доповіддю на тему «Глобальні зміни педагогічної стратегії передавання знань при безперервному професійному розвитку лікарів і провізорів в умовах пандемії».

Директор Інституту сімейної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Олег Шекера у своїй доповіді "Актуальні питання безперервного професійного розвитку сімейних лікарів" підняв актуальні проблеми щодо забезпечення якості кадрів саме у галузі сімейної медицини.

Професор Олександр Волосовець, завідувач кафедри педіатрії №2 НМУ імені О. О. Богомольця, член-кореспондент НАМН України, зауважив, що в умовах пандемії необхідно впроваджувати й дистанційну освіту, а також симуляційне навчання у клініці, щоб отримати професійні кадри. Дистанційне навчання відкриває більший доступ до знань та надає гнучкий графік отримання необхідних навичок, тож перехід до цифрової освіти й контроль її якості – нагальне питання сьогодення.

Професор Раїса Коритнюк, професор кафедри фармацевтичної технології і біофармації НУОЗ України імені П. Л. Шупика, присвятила свою доповідь андрагогічним підходам у дистанційному навчанні фармацевтів, зауваживши, що методологія сучасної освіти має поєднувати системний аналіз та синергетичний синтез. Методи інтерактивного навчання – одна з основ андрагогічного підходу, а технологічне забезпечення освітніх процесів має особливе значення для сучасного набуття знань. 

Професор Олексій Рижов, завідувач кафедри медичної та фармацевтичної інформатики та нових технологій ЗДМУ, у своїй доповіді поділився методами структурної організації хмаро-орієнтованого освітнього середовища та зауважив, що завдяки такому впровадженню студенти можуть продовжувати навчання дистанційно, не втрачаючи дорогоцінний час. А Сергій Сошинський, Healthcare MBA, CEO accemedin.com, зазначив, що найближчим часом все більшу популярність будуть отримувати саме дистанційні методи освіти на різних платформах. Це дозволяє підвищити масовість споживання контенту (наприклад, на одній лекції можна збирати до  12 000 слухачів), економити час, знижувати вартість курсу. Зростання популярності дистанційних методів дозволяє стверджувати, що за цифровою освітою – майбутнє.

Професор Геннадій Апанасенко, професор кафедри фізичної та реабілітаційної медицини і спортивної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика, впевнений, що нова стратегія навчання здатна вирішити майже всі завдання сучасної сфери охорони здоров’я. Але за умови зміни парадигми підходу — з «індустрії хвороби» на «індустрію здоров’я».

Велику зацікавленість учасників викликав виступ доктора юридичних наук Ірини Сенюти, завідувача кафедри медичного права ЛНМУ імені Данила Галицького, з темою «Новельні інструменти медичної реформи: правовий аналіз».

Неординарними та яскравими виявилися доповіді керівника Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА Сергія Богданова з темою «СЕТА - трансдіагностичний підхід надання психологічної допомоги», а також доцента кафедри електроніки і комп’ютерної техніки Сумського державного університету, доцента Юрія Зубаня з темою «Сучасні ІТ-рішення забезпечення медичної освіти: досвід СумДУ».

Загалом, доповідачі присвятили свої виступи викликам та перспективам, які стоять перед системою підготовки фахівців охорони здоров’я, аналізу світових тенденцій в галузі безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів, етико-правовим проблемам та пріоритетам розвитку медичної та фармацевтичної освіти, а також педагогіко-психологічним аспектам підготовки лікарів і провізорів. Звичайно, актуальними залишаються питання набуття знань в умовах всесвітньої пандемії COVID-19.

Наприкінці конференції, модератор заходу професор Володимир Краснов підвів підсумок роботи, зокрема зазначивши, що система післядипломної освіти в Україні змінилася назавжди — підвищується відповідальність роботодавця, який формує освітнє замовлення: відтепер необхідно аналізувати фактори, які мають вплив на якість роботи лікарів, обираючи провайдера освітньої послуги, перевіряти результативність навчання та створювати на робочому місці необхідні умови для застосування надбаних знань. Тож сьогодні ми можемо говорити про нову систему відповідальності за якість освіти та фінансові збитки, які можуть завдати неякісні знання.

Завершив конференцію член-кореспондент НАМН України, професор Юрій Вдовиченко. У прикінцевому слові він наголосив на актуальності питань, обговорених на конференції, яка успішно проведена в умовах, що склалися, на базі сучасної інформаційної платформи та отримала істотну кількість схвальних відгуків. Також професор Юрій Вдовиченко висловив подяку організаторам та натхненникам проведення даного заходу, передусім, ректору НУОЗ України імені П. Л. Шупика, академіку НАМН України, професору Юрію Вороненку, а також генеральному інформаційному спонсору конференції – платформі «Аксемедін», усім доповідачам та учасникам, підкресливши, що успішний досвід проведення даної науково-практичної конференції у онлайн форматі буде враховано та використано в Університеті і у майбутньому.

Успішність проведення даного заходу зайвий раз засвідчила актуальність тісної міждисциплінарної співпраці фахівців різних професійних напрямків, представників науки, освіти та практики, яких поєднують спільні інтереси пошуку найбільш оптимальних шляхів наскрізного професійного зростання фахівців галузі охорони здоров’я, що відповідає найкращим інтересам суспільства та кожної людини, яка звертається у галузь охорони здоров’я за медичною допомогою та сподівається отримати від висококваліфікованих фахівців максимально якісну медичну послугу.