Search

  

КОВАЛЕНКО Ольга Євгеніївна - доктор медичних наук, професор кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ імені П. Л. Шупика. 

Лікар-невролог, лікар загальної практики та лікар-рефлексотерапевт вищих кваліфікаційних категорій. 

1985 рік - закінчила Донецький державний медичний інститут ім. М. Горького за спеціальністю “Лікувальна справа”.

1992-1994 – заочна аспірантура з неврології в Київському Інституті удосконалення лікарів (нині – НУОЗУ імені П.Л.Шупика)

2009 рік – отримала другу вищу освіту в Національному педагогічному університеті імені Д. Драгоманова за спеціальністю «Психологія». 

Практичну діяльність розпочала з посади дільничого лікаря-спеціаліста військового шпиталя Казахської РСР, потім працювала терапевтом і після спеціалізації в Київському інституті удосконалення лікарів (КІУЛ) з неврології (1988) – неврологом в міській лікарні м. Донецька. В 1989 році отримала спеціалізацію в КІУВ з рефлексотерапії. З 1990 року і по червень 2012 р. працювала на кафедрі неврології і рефлексотерапії (раніше – Київський інститут удосконалення лікарів (КІУЛ), нині – НУОЗУ імені П. Л. Шупика), де розпочала трудовий стаж в якості старшого лаборанта кафедри в 1990 році. Після закінчення заочної аспірантури і захисту кандидатської дисертації під керівництвом д.м.н., професора Мачерет Є.Л. на тему «Використання лазеропунктури та мікроклімату «Біотрону» в лікуванні хворих з хронічними порушеннями мозкового кровообігу» - кандидат медичних наук (1994) та асистент кафедри (1995). Доцент кафедри неврології і рефлексотерапії НУОЗУ імені П. Л. Шупика з 2000 р. Після захисту докторської дисертації за темою «Клініко-діагностична характеристика, профілактика та лікування порушень кровообігу в вертебрально-базилярному басейні при патології шийного відділу хребта», доктор медичних наук з 2007 року. Професор кафедри неврології і рефлексотерапії, як обрана за конкурсом з 2009 р. Присвоєно звання професора в 2010 році. З червня 2012 року – професор кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги. З 2007 по 2013 рр. обіймала посаду головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров‘я України зі спеціальності «Рефлексотерапія». В 2015 році отримала спеціалізацію зі спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина».

Основні напрямки науково-практичної діяльності - судинна патологія головного та спинного мозку (інсульти та їх наслідки, хронічна ішемія мозку, вертебрально-базилярна недостатність), вертеброгенні порушення нервової системи, вегетативна дисфункція, прогресуючі запальні захворювання нервової системи, наслідки черепно-мозкових вертебральних травм, проблеми болю, реабілітація в неврології, наукове обгрунтування ефектів акупунктури та споріднених методів при різних захворюваннях, оптимізація методології викладання сімейним лікарям в вищій школі та ін.

В основі лікувально-діагностичних заходів, що використовує та досліджує, пріоритетним є індивідуалізований підхід до стану здоров’я кожного хворого („Лікувати хворого, а не хворобу”), тому поряд з сучасним традиційним медикаментозним лікуванням хворих активно застосовує методи рефлексотерапії (голковколювання, лазеропунктуру тощо), що ґрунтуються на засадах Традиційної Китайської медицини. Свої наукові здобутки в цій області презентувала на багатьох конгресах світового рівня в Китаї, Японії, США, Канаді, Австралії, Південній Кореї, Болгарії, Німеччині.

Автор понад 600 публікацій, як наукового так і навчально-методичного характеру. Є співавтором 10 посібників, 3 монографій, 1 підручника, 12 методичних рекомендацій, має 12 деклараційних патентів на винахід та корисні моделі, авторське право на твір, а також рацпропозиції. Під її науковим керівництвом захищені й продовжують виконуватись 7 дисертаційних робіт.

Є членом спеціалізованої вченої ради зі спеціальності «Неврологія».

Є членом Вищої атестаційної комісії МОЗ України зі спеціальностей «неврологія», «рефлексотерапія».

Очолює Громадську організацію «Українська асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» («УАРМА»).