- Деталі
2024 рік
Кафедра терапевтичної стоматології запланувала і приступила до виконання ініціативно-пошукової НДР на тему: «Клініко-патогенетичне обґрунтування діагностики, профілактики та лікування стоматологічних хвороб у пацієнтів з коморбідними станами» (державний реєстраційний номер: 0123U105286, термін виконання: 2024 – 2028 рр.).
Науковий керівник: д. мед. н., професор Мазур І. П.
Співкерівник: д. мед. н., професор Білоклицька Г. Ф.
Відповідальний виконавець: д. мед. н., професор Лихота К.М.
Актуальність теми. Поширеність генералізованих хвороб пародонта і твердих тканин зубів серед населення України і світу на сьогоднішній день залишається високою (Антоненко М. Ю., 2012; Борисенко А. В., 2018; Павлюк Т. В., 2020). За даними епідеміологічного дослідження ВООЗ, у різних вікових групах вона сягає близько 50-95% (Борисенко А. В., Мялківський К. О., 2018; Репецька О. М., Рожко М. М., Скрипник Н. В., 2020). Втрата зубів через їх рухомість у 4-6 разів частіше, ніж при ускладненнях карієсу (Фастовець О. О., Матвєєнко Р. Ю., 2013; Мащенко І. С., Гудар’ян О. О., 2020, Костенко С. Б., Романова Ю. Г., 2020). Актуальними стають дослідження взаємозв'язку хвороб, які об'єднані єдиними патогенетичними механізмами, що обумовлює пошук нових підходів щодо їх діагностики, профілактики та лікування (Мазур І.П. та інш., 2023; Слобода М. Т., Мінько Л. Ю., 2022; Кіцак Т. С., 2022; Павлюк Т. В., 2020; Фізор Н. С., Борисюк Ю. Т., 2022; Матвєєнко Л. М., 2022).
Так дослідження взаємозв’язку між захворюваннями пародонта і порушенням функції паращитоподібної залози є важливим для визначення ролі системних чинників, що відповідають за регулювання обміну речовин у кістковій тканині та обґрунтування використання фармакологічного лікування дистрофічно-деструктивних процесів у кістковій тканині альвеолярного відростка (Allan D Padbury et al, 2020; Aldulaijan Hajer A. et al, 2020).
Доказові дані засвідчують тісний двосторонній зв'язок між цукровим діабетом І та ІІ типів і прогресуванням пародонту. Підвищений рівень глюкози в крові сприяє порушенню мікроциркуляції, зниженню спроможності м’яких тканин до епітелізації, погіршенню здатності кісткової тканини до регенерації та зміною мікробіома ротової порожнини, що негативно впливає на результати консервативного та хірургічного лікування генералізованого пародонтиту і вказує на пошук нових підходів до їх проведення (Ying-Ying Wu et al, 2020; Rosana Costa et al, 2023).
У літературних джерелах відзначається взаємозв'язок перекисного окислення ліпідів при захворюваннях пародонту на тлі неспроможності антиоксидантного захисту (Воскресенський О. Н., Ткаченко Е. К., 1991). Підвищення рівня вільнорадикального окислення є однією з основних ланок у патогенезі пародонтиту (Павлюк Т. В., 2020; Мащенко И. С., Сербиненко Е. В.,2003; Morita T. et al., 2010; Atabay V. E. et al., 2016). При цьому, відзначена ймовірність виникнення не тільки місцевої запальної реакції але й системної відповіді на запалення (Белоклицкая Г.Ф., 1996; Поворознюк В. В., Мазур И. П.,2004; Данилевский Н. Ф., Борисенко А. В., 2008; Watanabe К. et al., 2011; Kouki M. I. et al., 2013). Отримані наукові дані стали підставою для доповнення традиційних протоколів лікування хворих на генералізований пародонтит засобами з антиоксидантними та протигіпоксичними властивостями, які довели свій позитивний терапевтичний ефект на стан тканин пародонта із прискоренням процесів регенерації (Мазур І. П., Левченко О. Ю., Слободяник М. В., Мазур П. В.,2022; Новицька І. К. та інш., 2020; Яров Ю. Ю., 2020; Горбатовська Н. В., Новицька І. К., 2023).
Відомі роботи, що підкреслюють патогенетичну роль стресу в розвитку запально-деструктивних захворювань пародонту (Петрушанко Т. А., Иленко Н. Н., 2018; Ramachandra N. B. et al., 2009; Jianru L. et al., 2013), який викликає розлад гемомікроциркуляції, порушення в системі регуляції окислювально-відновлювальних перетворень, посилює резорбцію кісткової тканини (Макарова О. В., 2015; Ј. Dagli, S. et al., 2008), що призводить до прискорення процесів деструкції пародонту (Янушевич О. О., 2015). Значну роль у збільшенні поширеності генералізованого пародонтиту у теперішній час відіграє зростаюча кількість стресів, які відчуває населення України в умовах воєнного часу.
Благополуччя суспільства, його прогресивний розвиток безперечно залежать від стану здоров’я. Недостатність даних про формування та складання індивідуальних програм діагностики, відсутність підходів до індивідуалізованого підбору профілактично-лікувальних засобів з урахуванням конкретної стоматологічної патології на фоні коморбідних станів залишається актуальною проблемою, що визначило вибір теми, мети та завдань даного дослідження.
Мета: встановити клініко-патогенетичні особливості перебігу хвороб пародонта, підвищити ефективність діагностики, профілактики, консервативного і хірургічного лікування захворювань пародонта у людей різного віку та статі при захворюваннях паращитоподібної залози, цукровому діабеті І і ІІ типів, на фоні хронічного стресу.
Завдання дослідження
- Вивчити поширеність генералізованих захворювань тканин пародонта серед різних вікових груп населення з діагностованими коморбідними станами.
- Оцінити стоматологічний статус хворих на генералізований пародонтит при захворюваннях паращитоподібної залози, зі цукровим діабетом І і ІІ типів, на фоні хронічного стресу і визначити основні механізми їх взаємозв’язку і взаємообтяження.
- Вивчити особливості порушень метаболізму кісткової такнини та визначити шляхи превенції прогресуючої втрати кісткової тканини альвеолярного відростка.
- Дослідити особливості гомеостазу ротової порожнини і оцінити вплив лікувальних засобів на мінеральний, енергетичний обміни та системи антирадикального захисту у тварин в експерименті (на експериментальній моделі пародонтиту) і хворих на хронічний генералізований пародонтит.
- Патогенетично обґрунтувати доцільність та ефективність консервативного і хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит з коморбідними станами, спрямованих на зменшення впливу факторів ризику та імовірності формування та прогресування захворювань тканин пародонта.
Об’єкт дослідження: тканини пародонта, кісткова тканина в осіб з інтактним пародонтом і захворюваннями пародонта на тлі ендокринних порушень, гігієнічний стан ротової порожнини, біохімічний гомеостаз ротової порожнини у хворих на генералізований пародонтит, біохімічний склад крові та тканин пародонта щурів.
Предмет дослідження: біохімічні маркери кісткового ремоделювання, рівня основних гормонів, аналіз крові, функціональної активності слинних залоз у пацієнтів різних вікових груп обох статей із генералізованим пародонтитом на тлі коморбідних станів; кров та тканин пародонта щурів.
Методи дослідження.
- клінічні – опитування, огляд, об’єктивне обстеження з визначенням параклінічних індексів;
- рентгенологічні – ортопантомографія, комп’ютерна томографія, дослідження рентгенморфомеричних показників;
- лабораторні – визначення біохімічних маркерів кісткового ремоделювання, рівня основних гормонів, біохімічний аналіз крові, визначення рівня індивідуальної та реактивної тривожності за методом Спілберга, функціональної активності слинних залоз;
- функціональні дослідження кісткової тканини – двохфотонна рентгенівська денситометрія;
- біохімічні - вивчення показників стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в ротовій порожнині хворих з генералізованим пародонтитом;
- експериментальні – оцінка біохімічних показників - маркерів запалення і деструкції в умовах патологічного стану;
- морфометричні - оцінка ступеня атрофії альвеолярного відростка у експериментальних тварин;
- токсико-гігієнічні - оцінка безпеки застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу;
статистичні – комп’ютерний аналіз І, ІІ рівня, кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний, регресійний аналізи.
Очікувані результати, їх наукова новизна
У результаті проведеної роботи планується підтвердити дані стосовно особливостей перебігу хвороб пародонта у пацієнтів з коморбідними станами. Встановити залежність розповсюдження та клініко-патогенетичні особливості тяжкості генералізованого пародонтиту. Створити моделі прогнозування із певними показниками, що впливають на перебіг генералізованого пародонтиту при коморбідних станах. Обґрунтувати медико-організаційні заходи щодо профілактики та лікування даного захворювання. Обґрунтувати доцільність та ефективність хірургічних методів реабілітації хворих на генералізований пародонтит.
Практичне значення очікуваних результатів
У результаті дослідження будуть розроблені методи прогнозування дистрофічно-запальних змін у тканинах пародонта у пацієнтів з коморбідними станами шляхом вивчення прогностичних тенденцій з урахуванням клініко-патогенетичних механізмів взаємозв’язку і взаємообтяження, враховуючи розподіл за статтю, індивідуальні особливості хворих та основні характеристики дисфункцій залоз внутрішньої секреції, а також ступінь змін кісткової системи та ефективності стандартного лікування генералізованого пародонтиту.
Планується запропонувати математичну модель комплексної об’єктивної оцінки стану хворого за підсумуванням встановленої інформаційної значущості факторів несприятливого перебігу генералізованого пародонтиту, також у даному випадку визначені показники будуть застосовані для проведення моніторингу при диспансерному спостереженні. Отримані дані дозволять визначити індивідуальний прогноз тяжкості перебігу генералізованого пародонтиту у пацієнтів з коморбідними станами.
Впровадження: за результатами НДР опубліковано:
Статей всього - 24, з них:
- у вітчизняних виданнях України – 20;
- у вітчизняних електронних виданнях України – 1;
- у вітчизняних та іноземних виданнях включених до бази даних Scopus та Web of Science – 2;
- у вітчизняних та іноземних виданнях включених до бази даних Scopus та Web of Science в електронному вигляді – 1
- Тез всього – 10, з них:
- на державному рівні - 3
- на міжнародному рівні - 4
- матеріали конференцій - 3
Навчальний посібник – 1
Довідник - 1
Патент – 1
Актів впровадження - 4
Участь в організації наукових форумів (конгресів, семінарів, науково-практичних конференцій, вебінарів )
Всього – 59
- включені до реєстру МОЗ, МОН України – 59
З них:
- на державному рівні – 23;
- з міжнародною участю – 11;
- на майстер-класах – 19;
- на фахових школах – 4;
- постерні доповіді – 2
Підготовка співробітниками кафедри рецензій на кандидатську дисертаційну роботу – 2.
Підготовка докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук):
- в докторантурі – 1;
- аспірантурі - 11.