Україна має побудувати таку систему симуляційної медицини, яка існуватиме в Європі завтра. Таку думку висловив доктор мед наук, професор Олександр Літус, голова Української Асоціації Симуляційної Медицини, під час обговорення в рамках щорічної міжнародної виставки “Public Health 2024”, яке відбулося 2 жовтня.

«Зараз симуляційна медицина є основним компонентом розвитку сучасної медицини. За нею майбутнє. Навчання в симуляційних центрах безпечніше та комфортніше як для пацієнтів, так і для лікарів. Вчитися мають не лише лікарі, а й ті, хто дотичний до медицини, та, навіть, самі пацієнти», – впевнений Олександр Літус.

Доктор медичних наук Анастасія Сербенюк, яка представляла НУОЗ України імені П.Л. Шупика зауважила, що нові виклики, які поставила перед українцями російська військова агресія, потребують інноваційних підходів, зміни методології та стандартів медичного навчання, створення інструментів диджиталізації навчального процесу.

Одним за таких викликів вона вважає погіршення соціально-комунікаційних навичок в системі «лікар-пацієнт», оскільки зараз буває складно забезпечити доступ до пацієнтів в процесі навчання. Найкращим виходом з цієї ситуації є навчання в симуляціних центрах, оскільки воно дозоляє лікарям відпрацювати практичні навички на тренажерах, покращувати комунікативні здібності на віртуальних симуляторах.

«Таким чином приділяється увага кожному з учасників навчального процесу», – підкреслила Анастасія Сербенюк.

Навчання в стимуляційних центрах дозволяє поєднувати вдосконалення практичних та теоретичних знань.

«Попит від лікарів на навчання в таких центрах, і в тому числі в нашому Навчально-виробничому Центрі симуляціних методів навчання імені Андрія Ткаченка, зараз дуже великий», – зауважила Анастасія Сербенюк.

Завідувач кафедри медицини катастроф та військової медицини Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського та керівник найстарішого в Україні симуляційного центру Арсен Гудима виступає за каталогізацію лікарських навичок, які студенти мають здобути під час навчання. 

«Якщо студент пройшов навчання й здобув всі ці навички, ми зможемо гарантувати суспільству, що він як лікар дійсно навчений», – додав Арсен Гудима.

«Стандарти симуляційного навчання, які використовуються зараз в європейських країнах, мають застосовуватися в Україні також. Наша задача їх систематизувати,  уніфікувати  та впровадити в закладах вищої освіти Україні», – вважає директорка Навчально-наукового центру медичних симуляцій Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Юлія Бойко.

Голова виконавчого комітету Української федерації професійних медичних об’єднань Роман Богачев згодний, що всі проєкти, які впроваджуються в Україні, потребують імплементації до нормативної бази. «В професійні стандарти по спеціальностях також мають бути додані розділи, які пов’язані з симуляційною медициною», –  вважає він.

За задумом організаторів дискусії — Української Асоціації Симуляційної Медицини — обговорення перспектив дозволить фахівцям галузі об’єднати зусилля для того, щоб напрацьовувати складники та створити «дорожню карту» розвитку симуляційної медицини в Україні.