75 – РІЧНИЙ ШЛЯХ ЗВЕРШЕНЬ ТА ВДОСКОНАЛЕНЬ
Початок викладання фізіотерапії в Київському інституті удосконалення лікарів відноситься до 1924 р., коли на кафедрі нервових хвороб вперше був впроваджений цикл лекцій по загальній та клінічній фізіотерапії (старший асистент О.Р. Киричинський). Учбовою базою стало терапевтичне відділення Київського психоневрологічного інституту. В 1930 р. затверджена доцентура по фізіотерапії. Самостійна кафедра фізіотерапії, яку очолив О.Р. Киричинський, відкрита 1 вересня 1944 р., а її базою на багато років стала міська фізіотерапевтична лікарня №20, яка знаходилась у приміщенні колишнього притулку для сиріт.
Проф. Киричинський О.Р.
Проведені професором О.Р. Киричинським, засновником фізіотерапевтичної школи в Україні, наукові дослідження по нейрорефлекторним механізмам фізіотерапевтичних дій стали науковою основою для вивчення механізму впливу фізичних факторів. ФОТО! Запропоновані і розроблені ним разом з В.Я. Осиповим (1930) вперше в світі штучні азотні ванни, як один з методів неспецифічної фізіотерапії при гіпертонічній хворобі, були широко впроваджені в практичну бальнеотерапію по всій країні. Тільки тепер стала зрозумілою специфічність цього чинника і його значимість (так званий ендотеліальний релаксуючий чинник, оксид азоту — NO). Були також досконально вивчені і розроблені методи парафінолікування, голкопунктури та інші. Підготовлені монографії «Рефлекторна фізіотерапія», «Неврози вісцерального походження», «Фізіотерапія гінекологічних захворювань» , - внесли певні знання в розвиток і розробку методик фізіотерапії, є класичними та загубили свого значення і в теперішній час.
Професор О.Р. Киричинський вніс вагомий внесок у розвиток фізіотерапії і організації фізіотерапевтичної служби не тільки в Україні, а і в колишньому Радянському Союзі. Він організував і очолив товариство фізіотерапевтів і курортологів Києва і України, був головним фізіотерапевтом МОЗ України, організатором ряду конференцій і з’їзду.
Проф Осипов В.Я.
Проф. Фіногенов С.М.
В 1961–1963 рр. кафедру очолював професор В.Я. Осипов, а потім— другий учень професора О.Р. Киричинського — професор С.М. Фіногенов. Йому належить вагомий внесок у розробку та впровадження лікувальних методів аероіонізації, франклінізації, фізіотерапії енурезу, методик фізіотерапії ортопедичних і неврологічних захворювань, організацію фізіотерапевтичної допомоги сільському населенню. ФОТО!
Підготовлений співробітниками кафедри під загальною редакцією професора С.М. Фіногенова «Посібник з фізіотерапії» був вперше виданий державною мовою.
Проф. Оржешковський В.В.
Короткий період часу кафедру очолював к.мед.н. О.Д. Фастиковський, а з 1972 р. кафедру очолив професор В.В. Оржешковський.
В 1974 р. кафедра почала проводити виїзні цикли по фізіотерапії та курортології, а згодом — цикли підвищення кваліфікації викладачів вузів та інститутів удосконалення лікарів. Вимоги часу потребували новацій у проведенні учбової роботи. В зв’язку з цим проводились комплексні лекції, показові відкриті лекції, лекції з проблемних питань по застосуванню фізіотерапії при туберкульозі, онкозахворюваннях, професійних, алергічних захворюваннях, фізіотерапії осіб похилого віку. Практичні заняття проводили за методикою «Малих груп». У педагогічній діяльності використовували спеціально розроблені алгоритми і графи, приділяли увагу питанням деонтології у фізіотерапії. Значний вклад в удосконалення педагогічного процесу на кафедрі вніс доцент Парамончик В.М.
Співробітники кафедри розробляли питання фізіотерапії захворювань суглобів та хребта, гіпертонічної та гіпотонічної хвороб, жіночих статевих органів, захворювань органів дихання у дітей, вивчались нові методи фізіотерапії (ДМВ, СМВ-терапія, скипидарні ванни, ампліпульс, магнітотерапія, ультрафонотерапія та ін.). Всього на кафедрі одержано було 9 авторських посвідчень і 68 рацпропозицій. В ЦОЛІУЛ опубліковано 9 лекцій професор В.В. Оржешковського.
За участю співробітників кафедри опубліковано ряд монографій: «Клиническая физиотерапия», «Лікувальний масаж», «Физиотерапия заболеваний кожи», «Справочник по физиотерапии болезней уха, горла, носа», «Целебные источники природы», «Справочник по косметологии».
Особливо вдалою була книжка «Клиническая физиотерапия» (Київ, Здоров’я, 1984.- 448 с.), яка тривалий час була основним посібником практичних лікарів колишнього Радянського Союзу.
Багато років на кафедрі плідно працювали Е.В. Ігнатьєва, В.Г. Грицай, Е.В. Спасокукоцька, О.О. Тівікова, Д.І. Чопчик, О.Д. Фастиковський, В.П. Коваленко, В.М. Парамончик.
На початку 90-х років кафедра перейшла на нову базу в Пуща-Водицю в Київський міський шпиталь інвалідів Вітчизняної війни. Змінилась назва кафедри: з «Фізіотерапії» на — «Фізіотерапії і курортології».
Проф. Самосюк І.З.
В 1992 році кафедру очолив професор Іван Захарович Самосюк. Кафедра почала більш детально і глибоко вивчати, розробляти та впроваджувати в практику нові методи фізіотерапії: КВЧ-терапію (захищена кандидатська дисертація), лазеротерапію (опублікована монографія), фізіопунктуру (опубліковані монографії та ряд методичних рекомендацій), електростимуляцію (захищена кандидатська дисертація), низькочастотну ультразвукову терапію, (захищені дві кандидатські дисертації), сполучення методів фізіотерапії та фармакотерапії (виконана докторська та кандидатська дисертації) .За досягнення в галузі медичної науки завідувач кафедри Іван Захарович Самосюк в 1993 році був удостоєний високого звання Лауреат Державної премії України, а в 2003 році йому присуджене звання Заслуженого діяча науки і техніки України.
Проф. Козявкін В.І.
В 1999 році кафедра перейменована на кафедру медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, з окремим курсом лікувальної фізкультури. Кафедра розширилась і географічно: відкрито філія в Інституті проблем медичної реабілітації в м. Трускавці. Цю знану у всьому світі установу створив та очолює по теперішній час Герой України, член кореспондент НАМН України, професор кафедри В.І. Козявкін.
З 1992 по 2010 роки кафедрою підготовлено 15 кандидатів і 3 доктори медичних наук, виконується 2 докторських та 5 кандидатських дисертацій. За цей період співробітники кафедри отримали 15 патентів України і 3 — Росії на винаходи, видали 15 монографій, Всі ці роки кафедра сприяла розвитку фізіотерапії в державі. Кафедра об’єднувала навколо себе велику кількість лікарів-фізіотерапевтів. Співробітники кафедри організовували та приймали активну участь в усіх Українських з’їздах фізіотерапевтів і курортологів того періоду.
У 2013 році кафедру очолив професор, Заслужений лікар України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Владимиров Олександр Аркадійович. Кафедра об’єднується з кафедрою спортивної медицини та санології і дістає нову назву: «кафедра медичної реабілітації, фізіотерапії та спортивної медицини».
Кафедра спортивної медицини та санології була створена Згідно наказу МОЗ України від 21.11.91 р. №168 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» та наказу ректора КІУЛ №160 від 10.06.1992. Її створення було обумовлено необхідністю в Україні підготовки спортивних лікарів, яка за часів колишнього СРСР здійснювалась лише на базі єдиного учбового закладу — Тартуського університету, а також введенням МОЗ України до номенклатури спеціальностей нового фаху: «лікар-санолог» (медична валеологія); розроблена та затверджена кваліфікаційна характеристика фахівця. У вирішені цих питань безсумнівний значний пріоритет професора Апанасенко Геннадія Леонідовича, першого завідувача цієї кафедри.
Перша клінічна база кафедри — Київський Державний центр спортивної медицини та Український центр здоров’я. Ця головна клінічна база кафедри залишається незмінною і по теперішній час.
Проф. Апанасенко Г.Л.
Проф. Попова Л.О.
Перший завідувач кафедри — доктор мед. наук професор Г.Л. Апанасенко
Формувачем та першим керівником циклу з санології була професор Попова Л.О. З 1999 р. цей цикл викладає з незмінним успіхом — доцент Волгіна Л.М. Кураторами циклу з спортивної медицини були доцент Науменко Р.Г., асистент Олексенко І.М., а сьогодні його викладають доценти Морозов М.В., Куртян Т.В.
Учбовий процес на початку діяльності кафедри спрямовувався на підготовку спортивних лікарів і санологів та їх атестацію. Основний контингент курсантів — лікарі збірних команд України, обласних та міських лікарсько-фізкультурних диспансерів, обласних та районних центрів здоров’я, дільничні лікарі, представники санаторно-курортної ланки.
За 15 років роботи кафедри було затверджено 25 програм спеціалізації, ПАЦ, ТУ, інтернатури.
В теперішній час, після визначення понятійного апарату і методології санології, кафедра розвиває три основних наукових напрямки:
- Діагностика та прогнозування здоров’я. Цей напрямок сформований професор Г.Л.Апанасенко, що лягло в основу створення санології як науки. Теоретичні принципи його викладені в монографії Апанасенко Г.Л. «Эволюция биоэнергетики и здоровье человека» (1992 р. СПб., Петрополис).
- Інтегративний підхід в управлінні здоров’ям, основним принципом якого є немедикаментозна психосоматична гармонізація. Цей напрямок сформований професор Л.О.Поповою і втіленій в педагогічному процесі у вигляді циклів ТУ «Психовалеологія» та «Інтегративна медицина» (останній у співавторстві з доцент Л.М. Волгіною).
- Технології, які зберігають здоров’я. Цей напрямок представлений наступними аспектами: тілесноорієнтовані підходи та методики (доцент МорозовМ.В., асистент БушуєвЮ.В.), антигомотоксична терапія (доцент Волгіна Л.М. зі співавторами), якість життя, вода та здоров’я (професор Апанасенко Г.Л.).
З 1994 р. в Україні за спеціальністю спортивна медицина, введені інтернатура та аспірантура. У цей період на кафедрі було захищено 3 докторських та 8 кандидатських дисертацій. Співробітниками кафедри опубліковано 300 наукових праць, з них 5 монографій та один учбовий посібник. У 1998 р. вийшов з друку цикл лекцій «Медицинская валеология» (Апанасенко Г.Л., Попова Л.О.). Підготовлений до друку перший у світі підручник з санології.
У червні 2014 року, завідувачем кафедри, тоді медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини, професором Владимировим О.А., професором кафедри Владимировою Н.І., була створена Громадська організація «Українське товариство фізичної і реабілітаційної медицини» (УТФРМ), що об’єднала провідних фахівців у галузі медичної реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізкультури у 18регіонах України.
6 вересня 2015 року на Генеральній асамблеї Секції та Ради з Фізичної та Реабілітаційної Медицини Європейського Союзу Медичних Спеціалістів (UEMS PRM Section and Board, ЄСР ФРМ) та Європейського товариства фізичної та реабілітаційної медицини (ESPRM, ЄТФРМ), УТФРМ було одноголосно прийнято до членів цих двох європейських професійних організацій. Європейська Секція та Рада ФРМ включає 31 європейську країну, а також Туреччину, Сербію, Боснію та Герцеговину, Ізраїль, Чорногорію, Україну та Росію. Відповідно, з 2015 року УТФРМ є єдиним офіційним представником України в європейських професійних організаціях з фізичної та реабілітаційної медицини.
Фізична та реабілітаційна медицина є визнаною первинною медичною спеціальністю на усіх території Євросоюзу з населенням 500 млн. мешканців та кількістю практикуючих фахівців ФРМ понад 14.000. Більш ніж 1500 резидентів проходять навчання з відповідної спеціальності. У Комітетах Європейської Секції та Раді ФРМ вже активно працюють делегати з України, співробітники кафедри фізичної та реабілітаційної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика: в Комітеті з освіти (Раді ФРМ, гармонізація навчальних програм, сертифікація / ресертифікація спеціалістів з ФРМ, вчителів для навчальних програм з ФРМ, сертифікація / ресертифікація навчальних центрів, постійний професійний розвиток, акредитація Європейських конгресів та тренінгових програм), – професор Владимиров О.А.; у Комітеті з клінічної практики (акредитація реабілітаційних закладів, реабілітаційних програм за певними напрямками), – професор Губенко В.П.,; у Комітеті з професійної практики (домени компетентності, регуляторні аспекти професії, перевидання Білої Книги з ФРМ в Європі), – доцент Голик В.А.
З цих подій фактично розпочався новий відлік історії та справ кафедри.
Сфера післядипломної освіти в Україні активно розвивається, щоб задовольнити зростаючі потреби нашого суспільства в кваліфікованих та якісних послугах в сфері охорони здоров’я. Особливо це стало актуальним під час кардинальних зрушень у реабілітаційній сфері(галузі) нашої країни з 2014 року, покликаних військовими подіями на сході України, різким зростанням поранених та постраждалих. Необхідністю їхнього повернення до активного самостійного життя, соціуму.
Співробітники кафедри: завідувач кафедри, професор Владимиров О.А., доцент Голик В.А., професори Губенко В.П., Владимирова Н.І активно долучаються до створення нормативної бази системи реабілітації в Україні та створення цілої низки офіційних документів.
А саме, формування та подальше виконання пункту 7 Доручення Кабінету Міністрів України від 18.12.2015 №48839/1/1-15 до абзацу четвертого пункту 5 статті 3 Указу Президента України від 03.12.2015 №678 «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» стосовно розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик професій ерготерапевта, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, а також вжиття заходів щодо запровадження навчання за відповідними спеціальностями за ініціативою Міністерства охорони здоров’я України були внесені необхідні зміни до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003 2010»: зокрема професійна назва роботи (посада): «Лікар фізичної та реабілітаційної медицини» (код 2221.2, підклас 2221 «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)», професійне угрупування «Лікарі») (Наказ Мінекономрозвитку України від 10.08.2016 №1328 «Про затвердження Зміни №5 до Національного класифікатора України ДК 003:2010») та надалі внесені зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» (Наказ МОЗ від 13.12.2018 №2331, «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 “Охорона здоров'я”).
Наказом МОЗ від 31.10.2018 №1973, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2018р. за №1294/32746 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 грудня 1997 року №359» до Номенклатури лікарських спеціальностей внесена нова спеціальність «Фізична та реабілітаційна медицина», що відкриває офіційну можливість проведення атестації лікарів за вищезазначеною спеціальністю.
Наказ МОЗ від 13.12.2018 №2332, «Про внесення змін до Переліку назв циклів спеціалізації та вдосконалення лікарів і провізорів у вищих медичних (фармацевтичних) закладах (факультетах) післядипломної освіти» доповнив Перелік назв циклів спеціалізації пунктом 119 «Фізична та реабілітаційна медицина», що запровадив цикли спеціалізації, тематичні цикли та курсі інформації та стажування за вищезазначеною новою лікарською спеціальністю та вилучив цикли спеціалізації «лікувальна фізкультура», «лікувальна фізкультура і спортивна медицина», «фізіотерапія». Це свідчить про необхідність розпочати навчання лікарів фізичної та реабілітаційної медицини шляхом перепідготовки існуючих лікарів, що займаються практичним наданням реабілітаційної допомоги та про закінчення підготовки нових лікарів за спеціальностями «лікувальна фізкультура», «лікувальна фізкультура і спортивна медицина» та «фізіотерапія».
Співробітники кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та спортивної медицини долучились зокрема до участі у серії навчальних семінарів «навчання вчителів», які охоплюють основні модулі європейської навчальної програми з фізичної та реабілітаційної медицини для професорсько-викладацького складу вищих медичних навчальних закладів України, що бути проведені представниками Секції та Ради з Фізичної та Реабілітаційної Медицини Європейського Союзу Медичних Спеціалістів (вересень 2016 – червень 2017, 160 навчальних годин, підготовано 26 українських вчителів), семінари успішно пройшли 6 співробітників кафедри. Також 5 співпрацівника кафедри пройшли відбір та долучились до 12 учасників міжнародного Проекту «Створення навчальної програми з фізичної та реабілітаційної медицини для лікарів в Україні» (Україна – Литва - Латвія) за підтримки Трастового Фонду НАТО з реабілітації, який має за мету створення першої в Україні навчальної програми з первинної спеціалізації (інтернатури) з фізичної та реабілітаційної медицини.
На виконання вищезазначених завдань, співпрацівниками кафедри розроблено та затверджено навчальну програму спеціалізації з фізичної та реабілітаційної медицини (тривалість 4 місяці, 628 навчальних годин). Вперше в Україні, 28 червня 2019р. - 28 лікарів отримали Сертифікат: «лікар фізичної та реабілітаційної медицини»! Навчальний процес перепідготовки когорти практикуючих українських лікарів у лікарів фізичної та реабілітаційної медицини активно триває. ФОТО ВИПУСКНИКІВ!
Надзвичайно важливим для освітнього процесу, висвітлення практичного досвіду та публікації наукових розробок у галузі реабілітації в нашій країні стало видання з 2017 року фахового наукового журналу - «Український журнал фізичної та реабілітаційної медицини», співзасновниками якого стали НМАПО імені П.Л. Шупика і УТФРМ, а членами редакційної колегії став увесь професорський склад кафедри фізичної та реабілітаційної медицини і спортивної медицин.
Зважаючи на вищезазначене, колектив кафедри вийшов з ініціативою перейменування кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та спортивної медицини відповідно до сучасної реабілітаційної та законодавчої термінології: «кафедра фізичної та реабілітаційної медицини і спортивної медицини». Ініціатива кафедри знайшла повну підтримку Вченої ради НУОЗ України імені П.Л. Шупик та ректором університету, академіком НАМН України Вороненко Ю.В. - кафедра першою на Україні отримала сучасну, фахову назву.
В теперішній час, на кафедрі працюють професори:
Владимиров О.А., Губенко В.П., Владимирова Н.І.; Фіщенко Я.В. , доценти: Федоров С.М., Ткаліна А.В., Чудна Р.В.. Голик В.А., Волгіна Л.М., Морозов М.В., Куртян Т.В.; асистенти: Пархоменко Ж.В., к.м.н. Чухраева О.М., Петренко І.В., Соловйова В.С., Горобець К.Л., к.м.н.,Чумак Ю.Ю.
Своє 97-річчя з дня заснування, провідна на Україні з питань реабілітації, кафедра фізичної та реабілітаційної медицини і спортивної медицини зустрічає актуальними сучасними здобутками, продовжуючи справу наших славетних вчителів, з конкретними планами на майбутнє, щодо розбудови сучасної системи реабілітації в Україні та з почуттям гордості бути усі ці роки у лавах славетної Національної медичної академії імені П. Л. Шупика, на тепер Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика