Search


Крижевський Вадим Виталійович - народився в місті Тячів Закарпатської області. закінчив у 1979 році Чернівецький державний медичний інститут за спеціальністю лікувальна справа. У 1983 році зарахований в клінічну ординатуру за спеціальністю „хірургія” при Київському медичному інституті на кафедру хірургічних хвороб № 1, яку успішно закінчив у 1985 році.

1980 році прийнятий на роботу лікарем-хірургом поліклініки № 3 Мінського району м. Києва Після закінчення ординатури у 1985 році був прийнятий на роботу в інститут клінічної та експериментальної хірургії в відділ хірургії печінки і підшлункової залози, який очолював академік О.О. Шалімов. Під його керівництвом у 1991 році, захистив кандидатську дисертацію на тему «Хірургічне лікування залишкового холедохолітіазу». 1985 - 1996 рр. працював в Інституті клінічної та експериментальної хірургії при АМН України, лікарем-хірургом відділення хірургії судин печінки. 1996 по 1999 рр. Лікар-хірург, директор ЗАТ „Біофармтех”. 1999 – 2008 рр. Заступник директора – завідувач хірургічного відділення ТОВ „Біофармтех”, Лікар-хірург. 01.12.2008 – 01.04.2009 рр. В.о. Головного лікаря КМКЛ №6. 01.04.2009 по теперішній час є головним лікарем Київської міської клінічної лікарні № 6. З 2015 р. призначений завідувачем кафедри загальної та невідкладної хірургії Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Патенти:

    2016 рік, Спосіб контролю ефективності лікування трофічних виразок венозного ґенезу

    2014 рік, Спосіб череззондового ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді хворих на гостру кишкову непрохідність

    2010 рік, Пристрій для ретракції та протекції абдомінальної лапаротомної рани

    2002 рік, Спосіб визначення антиоксидантної активності лікарського засобу

    2001 рік, Спосіб лікування некротичного панкреатиту

    Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді

    Спосіб діагностики ендогенної інтоксикації

    2000 рік,Спосіб визначення чутливості лейкоцитів крові до антибіотика

    Спосіб отримання еритроцитарних тіней

Написав 49 наукові статті, 2 монографії. Автор понад 60-ти друкованих наукових праць, 2-х навчальних посібників для лікарів та інтернів. Основними напрямками науково-практичної діяльності є — хірургічна гастроентерологія, панкреатологія, судинна хірургія, детоксикація організму, патологія імунітету, хірургічна інфекція. Під керівництвом Вадим Віталійовича готується до захисту дві дисертаційні роботи на звання доктора філософії  (кандидата медичних наук), одна з тем «Обґрунтування вибору хірургічної тактики лікування на оніхокриптоз»


Радзіховський Анатолій Павлович — доктор медичних наук, професор кафедри загальної та невідкладної хірургії НМАПО імені П.Л.Шупика. 

Завідувач кафедри з 1989 по 2015 рр.

Народився 20 лютого 1942 року в місті Тальне Черкаської області, в багатодітній сім’ї. У 1970 році закінчив Київський медичний інститут ім. О.О. Богомольця. З 1970 по 1974 рік працював хірургом у київських міських лікарнях.

Протягом 1974-1989 років пройшов шлях від молодшого, старшого наукового співробітника до завідувача відділом Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії. Доктор медичних наук (1986), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1996), заслужений художник України (1993), академік Української академії наук (1993), Академії інженерних наук України (1995), Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем (2009), Російської академії проблем безпеки, оборони та правопорядку (2006), лауреат Державної премії України (1986), Всеукраїнських премій — «Визнання» (2002), «Золотий Орфей» (2004), імені Платона (2005); міжнародних премій — «Дружба» (2002), імені Михайла Ломоносова (2007) та імені Віктора Глушкова (2008). Член Вченої ради НМАПО імені П.Л. Шупика, член Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за фахом «Хірургія», член президії правління Асоціації хірургів України, член редакційних колегій журналів «Клінічна хірургія», «Український медичний часопис», «Шпитальна хірургія», «Військова медицина», «Хірургія України», «Пластична хірургія», «Медичний всесвіт», «Мистецтво лікування», член Генеральної колегії міжнародного Антикримінального і антитерористичного комітету (МААК) зі спеціальним званням — генерал армії, член Президії правління Українського фонду культури, член президії правління асоціації «Україна — Світ», президент Товариства «Україна — Хорватія», член Національної спілки художників України.

Анатолій Павлович Радзіховський є автором і співавтором 419 наукових праць, зокрема 48 монографій і керівництв, двох двотомних хірургічних атласів, словника, 52 авторських свідоцтв та патентів, 15 методичних рекомендацій. Наукові напрями його діяльності присвячені проблемам хірургічної гастроентерології, гепатології, панкреатології, лімфології, порушенням імунітету в умовах радіаційного впливу, екології. За сорок років хірургічної діяльності виконав близько 25 тисяч операцій, розробив методики низки оригінальних операцій на печінці, жовчних шляхах та підшлунковій залозі. Створив хірургічну школу. Під його керівництвом виконано 5 докторських та 13 кандидатських дисертацій. Зберігаючи лікувальні, наукові та педагогічні традиції кафедри, він впроваджує новітні напрями досліджень хірургічної школи академіка О.О. Шалімова.

Серед відомих його монографій — «Атлас операций на печени, желчевыводящих путях, поджелудочной железе и кишечнике» (1979); «Хирургия печени» (1985); «Свищи поджелудочной железы» (1987); «Лимфогенная детоксикация» (1989); «Острый панкреатит и его осложнения» (1990); «Хирургия поджелудочной железы» (1998); «Рак підшлункової залози та периампулярної зони» (2001); «Релапаротомія» (2001) «Атлас операций на органах пищеварения» (2003, I т., 2005, II т.); «Человечество против человека» (2002); «Счастье жить» (2002); «Общая патология человека» (2006) та ін.

За плідну багаторічну працю в галузі охорони здоров’я, науки, культури, мистецтва та особливі заслуги перед українським народом Анатолій Павлович нагороджений багатьма вітчизняними та іноземними орденами й відзнаками, серед них ордени: «За заслуги» III ступеня (1998), святого Князя Володимира III ст. (1999), II ст. (2000), І ст. (2002), орден Петра Великого (2006, Росія), Миколи Пирогова (2007, Росія), Михайла Ломоносова (2008, Росія), Велика Перемога (2008, Росія)*, Архістратига Міхаїпа (2002), Христа Спасителя (2002), Мальтійський орден Госпігальєрів (2003, Греція), Покрови (2004), орденом «Дружба» (2006), вищим орденом МААК «Лицар Вітчизни» (2007), Станіслова II ст., двічі — золотою зіркою «Герой козацького народу» (2009, 2011), орденом «Золоте серце» (Азербайджан 2011) та ін. Має почесні грамоти Верховної Ради України (2005), Кабінету Міністрів України (2002), Міністерства охорони здоров’я України (2006), Міністерства культури України (2007), президентів Хорватії (2001) і Азербайджану (2010). Є відмінником охорони здоров’я (1984), відмінником освіти (2004), Винахідник СРСР (1986).

В особі Анатолія Павловича Радзіховського медичне покликання поєдналося з яскравим художнім хистом. Цей рідкісний симбіоз талантів спричинився до становлення його як видатного наукового медичного графіка. Цей жанр, що корінням сягає творчості великого Леонардо, в різні часи розвивали видатні хірурги Ілля Васильович Буяльський, Микола Іванович Пирогов, Валентин Феліксович Войно-Ясенецький.

Навчальні посібники та монографії з хірургії, ілюстровані ним, посідають почесне місце в науковому доробку української хірургії. Особливо слід відзначити два двотомні хірургічні атласи, створені у співавторстві з академіком О. Шалімовим, що узагальнили передовий досвід вітчизняної та світової медицини. Так, «Атлас операций на органах пищеварения» у 2-х томах одразу після виходу в світ став бібліографічною рідкістю. Адже його використовують сьогодні в своїй практиці й удосконаленні провідні хірурги всіх розвинених країн. Як медичний науковий графік, Радзіховський розпочав свою візію з ілюстрування монографій Т.М. Матяшина «Пластика стравоходу товстою кишкою» (1971) та «Ускладнення апендектомії» (1973).

Поряд з науковою графікою Анатолій Павлович чимало часу присвячує й живопису. Він є автором більше 350 живописних та графічних творів, які експонувалися на 23 персональних, а також багатьох міжнародних художніх виставках.

Біляєва Ольга Олександрівна — доктор медичних наук, професор кафедри.

Професор  Біляєва Ольга Олександрівна  народилась 2 квітня 1941 р. в багатодітній сім'і  службовця Івасюка О.І., в Молдавській РСР, в селі Красноармійське. Після закінчення школи поступила в Бендерське медучилище, після його закінчення працювала акушеркою, операційною сестрою. В 1972 році закінчила І Московський медичний інститут імені І.М. Сеченова за спеціальністю «лікувальна справа». З 1972 року працювала послідовно на посадах хірурга в лікувальних закладах РСФСР, молодшим науковим співробітником інституту хірургії імені О.В. Вишневського АМН СРСР. У 1978-1979 рр. навчалася в клінічній ординатурі, а у 1979-1981 рр. – аспірантурі зазначеного інституту. В 1981р. захистила кандидатську дисертацію. З 1981-1984 рр. лікар-хірург клінічної лікарні №22 (м.Київ). З 1984-1987рр. асистент кафедри загальної та невідкладної хірургії НМАПО імені П.Л.Шупика, з 1987-2000 рр. – доцент тієї ж кафедри.

В 1987-1988рр. виконувала обов'язки завідувача кафедри. У 1997 році їй присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України» . В 1999 році захистила докторську дисертацію «Комплексне лікування перитоніту  та профілактика його ускладнень». З 2000 р. – професор цієї ж кафедри. Лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії. Загальний стаж роботи – 57р., хірургічний – 43 р., науково-педагогічний – 35 р. , в даній установі – 32 р.

Біляєва О.О. – висококваліфікований педагог, вчений, лікар-хірург. Вона використовує свій багатий досвід фахівця при підготовці лікарів-хірургів, сімейних лікарів, інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів. На високому науково-педагогічному рівні читає лекції, проводить семінарські  та практичні заняття, проводить показові оперативні втручання на передатестаційних циклах, циклах тематичного удосконалення та на циклах при підготовці лікарів-інтернів за фахом «хірургія». За участю професора Біляєвої О.О. за 34 роки   роботи на кафедрі підготовлено понад 4700 лікарів для охорони здоров'я. Під її керівництвом : виконано  2 магістерські роботи, захищено 5 кандидатських дисертацій, виконуються 4 кандидатські дисертації. Була головою Державної атестаційної комісії у Національному Харківському медуніверситеті та Національному медуніверситеті імені О.О. Богомольця.

Виступала офіційним опонентом на 15 докторських та 34 кандидатських дисертацій.

Біляєва О.О. на протязі 16 років була завучем кафедри. З  1989 по 1994 р.р. була вченим секретарем Вченої ради при КДІУЛ з захисту докторських та кандидатських дисертацій, є членом спеціалізованої Вченої ради НМАПО імені П.Л. Шупика, член правління товариства хірургів Києва та Київської області, голова профбюро хірургічного факультету та член профкому НМАПО імені П.Л. Шупика, членом редакційної колегії журналу «Хірургія України», академік (2003) та член президії Академії наук вищої освіти України. Автор 480 наукових публікацій, в тому числі 8 монографій, 1 учбового  посібника для лікарів-інтернів, 2 авторських свідоцтв, 56 патентів, 18 рацпропозицій. Основні напрямки науково-практичної діяльності: хірургічна гастроентерологія, невідкладна абдомінальна хірургія, патологія імунітету, енергозабезпечення  організму, патологія судин, хірургічна інфекція, антикоагулянтна та антибіотикотерапія, патологія кишечника, цукровий діабет, перитоніт, детоксикація організму, запропонований новий спосіб хірургічного лікування запалення при бешисі. Вона є автором нового антимікробного препарату «Імосдиніт», «Метроцефасил», «Линесил», «Сетрасил», (всесвітній патент) широкого спектру дії для лікування ран, трофічних виразок, діабетичної стопи, який  запатентований в 65 країнах світу, в тому числі в США,  Австралії, Індії, Великобританії, Франції та ін..

Основні публікації:  «Сімейна медицина» в 2-х томах, «Непрохідність кишечника», навчальний посібник для лікарів-інтернів, навчальний посібник  «Післяопераційний панкреатит», «Медицина невідкладних станів».

Нагороди: «Заслужений лікар України», ордени Ярослава Мудрого та Володимира Великого, Почесні грамоти Верховної Ради України, МОЗ України, Міністра оборони України, Профспілок України, Почесна відзнака «Великого князя Володимира» - Велика Срібна Зірка, Почесна грамота профспілок працівників охорони здоров'я  України,  медаль відмінник освіти,  медаль  О.О. Богомольця, відзнака ректора НМАПО імені П.Л. Шупика, медаль 25-річчя незалежності України.
  

Біляєва О.О.  - хірург вищої категорії, ефективно здійснює велику лікувальну та консультативну роботу в клініці, виконує найскладніші оперативні втручання. Виконала більш 12000 хірургічних операцій, проконсультовано біля 55000 хворих. Проводить консиліуми, патолого-анатомічні та науково-практичні конференції.  Щорічно виступає з доповідями на науково-практичних конференціях, з'їздах, в тому числі на міжнародних конференціях.


Колесников Євген Борисович — доктор медичних наук, професор кафедри загальної та невідкладної хірургії НМАПО імені П.Л.Шупика.

Закінчив Одеський медичний університет ім. Н.І. Пірогова у 1976 році.  В студентські роки двічі (1973-1975 р.р.) ставав переможцем Республіканських конкурсів студентських наукових робіт. В 1977 році, після закінчення інтернатури з хірургії був направлений на роботу в Київський науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії. Працюючи під керівництвом академіка АН та АМН України професора О. О. Шалімова та професора С.О. Шалимова в 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему  «Екстракорпоральна сорбційна детоксикація в комплексному хірургічному лікуванні непрохідності жовчевивідних проток», в якої вперше в країні були відображені результати розробки та впровадження нових хірургічних втручань у поєднанні з сорбційними методами детоксікації. В цей період були виконані наукові дослідження та практичні розробки, які стали піонерськими в цьому напрямку в хірургії не тільки в країні, а й далеко за її межами.

По результатам цієї  роботи в 1980 році став Лауреатом Всесоюзного конкурсу науково-технічної творчості молоді СРСР (НТТМ). У тому  ж році нагороджений Бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.  В 1983 році за роботу » Розробка й клінічне впровадження методів сорбційної детоксикації в хірургію “ була присуджена найвища нагорода для молодих вчених України — Республіканська премія імені М. Островського.   З 1982 до 1989 р.р. працював старшим науковим співробітником та  асистентом  кафедри загальної хірургії Київського Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

У 1985 році була надрукована перша у світі монографія, в якій було дано  наукове обґрунтування та  впровадження методів сорбційної  детоксикації в хірургії — “Сорбционная детоксикация в хирургической клинике”  (зі співавторами  К.С.Терновой, В.С.Земсков, О.А.Машков).

В 1986 році одержав найвищу нагороду країни Державну премію України за розробку, теоретичне обґрунтування й клінічне впровадження нових методів оперативного лікування, детоксикації й реабілітації хворих із захворюваннями печінки та жовчовивідних проток.

В 1988 році під керівництвом професора В.С. Земскова на базі Міського центру хірургії печінки, жовчовивідних проток і підшлункової залози виконав і захистив докторську дисертацію на тему «Лікування гострого панкреатиту та профілактика його ускладнень «.

В 1988 роціопублікував монографію про застосування низьких температур у хірургії та онкології — “ Низкие температуры в медицине” (зі співавторами К.С. Терновой, Г.Г. Гассанов, В.С.Земсков та ін.).

У серпні 1989 року був запрошений до Німеччини, а у 1990 році  до США (Бостон, Гарвардський університет) де передавав  накопичений в Україні досвід, набував американського досвіду та працював у провідних хірургічних клініках США (1990-2008), За цей час відвідував або короткостроково працював у Німеччині (1989,1990), Англії й Шотландії(1994), Голландії (1994,1995). Пройшов спеціальні клінічні програми для впровадження післядипломної освіти в медицині ( Гарвардський університет, США) та програму керування охороною здоров’я США (Мерілендський університет, США).

З 1990 року працював в Бостоні у Масачусетському університетському загальному шпиталі Гарвардського університету, а з 1994 року, після відкриття нового медичного центру в Університеті ім. Джорджа Вашингтона переїхав на роботу у Вашингтон. З початку двухтисячних років став  займатися лікуванням пацієнтів з морбідним ожирінням та естетичною корекцією обличчя і тіла у пацієнтів після схуднення.

З лютого 2000 року по серпень 2000 року  працював віце-президентом Клініки академіка Земскова, президентом міжнародної медичної українсько-американської організації  INTERMED US-UА, віце-президентом Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів. У серпні 2000 року повернувся у США.

Із серпня 2000 по липень 2007 лікар-хірург Центру хірургії ожиріння й косметичної корекції тіла, визнаного національною комісією США, як один з небагатьох в країні,  «Центр відмінної якості хірургії ожиріння» (Obesity Surgery and Body Contouring Center оf Excellence) у Вірджинії, США.           За час роботи над глобальною проблемою ожиріння в США розроблені (разом з D. Halmi i O. Anez) новий метод хірургічного лікування ожиріння через міні-лапаротомічний доступ “Mini-open roux-en-y gastric bypass”, який став «золотим стандартом» в хірургії морбідного ожиріння в світі. Також був розроблений і впроваджений в клінічну практику новий метод абдомінопластики після втрати ваги «Tightening jacket abdominoplasty». Ці нові терміни та операції уведені нами вперше в світову баріатричну хірургію. З використанням цих методів прооперовано 4115 пацієнтів з патологічними формами ожиріння. За ці роботи був нагороджений двома  Дипломами  та Медаллю Міжнародного Коледжу Хірургів за досягнення в  світовій хірургії.

Опублікував 205 наукових праць ( 50 з них англійською мовою), 4 монографії, отримано 16 авторських посвідчень на винаходи, 10 методичних рекомендацій і інформаційних листів, виступив з доповідями на 68 (44 з них англійською мовою) міжнародних і національних конгресах і наукових форумах

Професор Міжнародної  медичної організації післядипломної освіти з пластичної та реконструктивної хірургії з 2004 року. В 2007 році обраний академіком Міжнародної Академії Медичних Наук (Женева), дійсним членом Академій наук США (Вірджинії, Каліфорнії, Нью-Йорка). дійсним членом Всесвітньої Федерації хірургів і Міжнародного Коледжу Хірургів (секція США), членом Асоціації післядипломного навчання Гарвардського Університету (США), почесний член Кембриджського професійного регістру, членом Американської й Міжнародної федерацій хірургії ожиріння, членом Американської Академії косметичної хірургії, членом Американської асоціації  метаболічної та баріатрічної хірургії.

З 2008 року працює на посаді професора кафедри загальної та невідкладної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Президент міжнародної медичної організації Интермед Инк. (США – Україна), віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії. В теперішній час наукові та клінічні інтереси: загальна та невідкладна хірургія, включаючи лапароскопічні та міні-інвазивні методи; лікування кишкової непрохідності,  хірургія ожиріння; онкологічна та пластична хірургія, методи имуно-лікування онкологічних захворювань, детоксикації та регіонарної перфузії органів, косметична хірургія.

Суспільна діяльність направлена на встановлення міжнародних зв’язків із Сполученими Штатами Америки та іншими країнами. Приймає активну участь в роботі Міжнародного анти-кримінального та анти-терористичного  комітету. У 2008 році нагороджений Вищим орденом МААК України «Лицар Вітчизни». По лінії Міжнародної Академії Медичних наук (Женева) веде діяльність по впровадженню наукових досягнень Западу та США  у країнах, що розвиваються.

Соломко Анатолій Васильович — доктор медичних наук, доцент кафедри.

Закінчив Вінницький медичний інститут імені М.І.Пирогова в 1974 році. Доктор медичних наук (дисертація присвячена формуванню анастомозів на органах черевної порожнини), автор і співавтор по­над 100 наукових праць, 8 патентів, 20 раціоналізатор­ських пропозицій та методичних рекомендацій. Пра­цює на кафедрі з 2005 року. На кафедрі відповідає за навчання інтернів-суміжників.

Міроненко Олександр Іванович – кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної та невідкладної хірургії НМАПО імені П.Л.Шупика.

Мироненко Олександр Іванович  закінчив  лікувальний  факультет  Полтавського  медичного інституту в 1987 р. 

Практичну  діяльність  лікаря-хірурга  розпочинав  з  надання  амбулаторної  та  ургентної  допомоги   Кременчуцької  ЦРЛ та міських  лікарень.  Протягом  п’яти  років  працював  хірургом  стаціонару.

Закінчив   навчання  в клінічний ординатурі,  а  за тим,   в   очній  аспірантурі на клінічних базах НМАПО імені П.Л. Шупика. 

В 2001р  в  Національному  інституті  хірургії  та  трансплантології   імені О.О. Шалімова НАМН України захистив  кандидатську  дисертацію на тему «Оптимізація  хірургічної тактики при гострій непрохідності тонкої кишки злукового генезу»  зі спеціальності “Хірургія”.

Після  закінчення  аспірантури,  з 2001 р працював    асистентом, а  з 2005р -  на посаді доцента кафедри  загальної та невідкладної хірургії.

Понад  15  років  виконує  функції  куратора  циклів  підготовки  лікарів-інтернів І, ІІ та ІІІ-років  навчання,  та  клінічних  ординаторів за  фахом  “хірургія”,  в  тому  числі   іноземців. 

Відповідальний  за  виконання науково-дослідної  роботи  кафедри  „Діагностика  та  лікування  хворих  з  загальною  та  невідкладною хірургічною патологією  з  застосуванням  інноваційних  технологій”  Співавтор 18  впроваджень,  пристроїв  та  засобів  новітніх  технологій  в практичну   хірургічну   діяльність.

Опублікував  понад  85  наукових  праць.  Автор 7 патентів  України  на  винахід.  Співавтор монографії  «Кишечная  непроходимость»  під редакцією А.П. Радзіховского, (2012). Співавтор  «Методичних  рекомендацій  для  керівників  лікарів-інтернів  зі  спеціальності “Хірургія”  на  базах  стажування»  під  редакцією  В.І.  Паламарчука (2014).  Співавтор  «Програми  вступного  іспиту  до  аспірантури із  спеціальності “Хірургія”  14.01.03»  під  редакцією  В.В. Крижевського (2016).

Має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності “Хірургія” .

Постійно удосконалює свій професійний і педагогічний рівень.

За досягнення в науково-практичній діяльності неодноразово відзначався подяками, грамотами та цінними подарунками керівництвом академії НМАПО імені П.Л. Шупика, адміністрацією м. Києва, міністром МОЗ України.