ПСИХІАТРІЯ. ЕТАЛОНИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

 

 

 

Цикл стажування за спеціальністю психіатрія проводиться з метою визначення рівня знань і умінь та підготовки до атестації на звання лікаря-спеціаліста із спеціальності "психіатрія", а також поновлення та поглиблення професійних знань та практичних навиків.

Цикл призначено для лікарів, які не працювали за спеціальністю більш 3-х років або втратили чинну кваліфікаційну категорію.

Програма включає 17 курсів з психіатрії, що охоплюють обсяг теоретичних знань і практичних навиків, необхідних лікарю-спеціалісту-психіатру для самостійної роботи

З додаткових програм до циклу включено: проблеми СНІДу та вірусних гепатитів, медицина невідкладних станів, питання імунопрофілактики та військова медична підготовка.

Програму циклу узгоджено з кваліфікаційною характеристикою лікаря-спеціаліста – психіатра, затвердженою МОЗ України та доповнено відповідним переліком практичних навиків.

Для виконання програми циклу навчальним планом передбачено лекційні, практичні і семінарські заняття та рубіжні і заключні іспити (комп’ютерний іспит, іспит з практичних навичок, заключний іспит-співбесіда з використанням екзаменаційних білетів). Для теоретичного комп’ютерного іспиту використовується атестаційна комп’ютерна тестова програма, затверджена МОЗ України.

Слухачі, які успішно склали заключні іспити, отримують сертифікат встановленого зразка про присвоєння звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Психіатрія».

 

 

 

Кваліфікаційна характеристика лікаря-спеціаліста за спеціальністю «ПСИХІАТРІЯ»

  Згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики  лікар - психіатр повинен знати і вміти:

-   основи законодавства про охорону здоровʼя та директивні документи, які обумовлюють діяльність органів та установ охорони здоровʼя;

-   загальні питання щодо організації психіатричної допомоги в республіці, місті та ін., організації роботи швидкої психіатричної допомоги;

-    порядок психіатричного огляду хворих, питання госпіталізації до психіатричного стаціонару в добровільному, невідкладному чи примусовому порядку;

- основні питання загальної психопатології: прояви астенічного синдрому, різні варіанти афективних синдромів, неврозоподібних синдромів, маячних та галюцинаторних синдромів, кататонічного синдрому, судомного синдрому, синдромів потьмареної свідомості, амнестичні синдроми та недоумства;

-        клінічну картину психічних захворювань, їх етіологію, патогенез, диференційну діагностику та лікування;

-        симптоматику станів, що потребують невідкладної або примусової госпіталізації, застосування методів інтенсивної терапії (гіпертоксична шизофренія, епілептичний статус, тяжкий алкогольний делірій, тяжкі депресії, суїцидальні спроби, нейролептичні ускладнення, тощо);

-   методи дослідження психічно хворих і, передусім, клініко-психопатологічні, можливості інструментальних та спеціальних параклінічних методів діагностики в психіатрії;

-   основи фармакології, фармакокінетики та фармакотерапії захворювань, інші методи біологічної терапії; основи психотерапії;

-    питання тимчасової та стійкої непрацездатності, МСЕК, питання диспансеризації та реабілітації психічно хворих;

-    питання судово-психіатричної та військової експертизи психічно хворих.

-      оцінити при розпитуванні та одночасному спостереженні особливості поведінки, зовнішній вигляд, висловлювання хворого, що дають можливість припустити наявність психічного захворювання;

-      одержати достатні для попередньої оцінки анамнестичні відомості (із супроводжуючої хворого медичної та іншої документації, у осіб, які його супроводжують та у самого хворого) про його преморбідні індивідуальні особливості, про характер хворобливих проявів з моменту їх виникнення та провокуючі фактори;

-  виявити особливості соматичного та неврологічного стану хворого;

-  визначити необхідність в спеціальних методах дослідження (лабораторних, рентгенологічних та функціональних), організувати їх виконання та дати їм правильну інтерпретацію:

-  встановити попередній діагноз на синдромальному та нозологічному рівнях, провести диференціальний діагноз;

-  при необхідності організувати та провести невідкладну допомогу (гальмування різних видів збудження, заходи для переривання серії судомних припадків, при тяжких нейролептичних ускладненнях чи токсичних станах);

-   визначити показання для наступної медичної допомоги: при наявності показань організувати переведення хворого до реанімаційного відділення багатопрофільної лікарні, організувати нагляд та лікування хворих в амбулаторних умовах диспансерної психіатричної дільниці визначити тенденцію до затяжного характеру хворобливого стану і в цих випадках організувати направлення хворих до денного стаціонару чи реабілітаційного відділення психіатричної лікарні, визначити показання для невідкладної госпіталізації (гострі психотичні стани з вираженим маренням і тенденцією до агресії та ін).

-   визначити показання для планової госпіталізації, для проведення ретельного обстеження та підбору лікування у стаціонарних умовах (при неефективності лікування в амбулаторних умовах та погіршенні клінічної картини захворювання, при необхідності проведення різних видів стаціонарної психіатричної експертизи);

-   при знаходженні хворого в стаціонарі застосовувати весь комплекс заходів, необхідних для визначення діагнозу (якщо в амбулаторних умовах його неможливо встановити), організувати відповідне лікування;

-   проведення психопатологічного обстеження хворого з виявленням динаміки психопатологічного стану, правильно оцінити особливості соматичного стану, характер їх співвідношення із психопатологічною симптоматикою;

-   обґрунтувати тактику медикаментозної терапії з урахуванням індивідуальних особливостей хворого та загальних закономірностей перебігу хвороби;

-   співвіднести долю біологічних та психосоціальних закономірностей перебігу хвороби;

-   співвіднести частку біологічних та психосоціальних методів терапевтичного впливу в залежності від етапу хвороби;

-   забезпечиш спадкоємність терапії хворих стаціонару та диспансерної допомоги:

-  розробити для хворих індивідуальні програми реабілітації, що проводяться на фоні комплексної медикаментозної терапії;

-  організувати та диференційовано залучити хворих до різних форм лікувально-трудової діяльності, виявити ознаки тимчасової та стійкої, часткової чи повної втрати працездатності визначити професійні обмеження - провести первинну соціально трудову експертизу в лікувально-консультативній комісії (ЛКК) з подальшим поданням його документів на МСЕК;

-  передбачити заходи по попередженню рецидивів та ускладнень хвороби, наступництво між стаціонарною та амбулаторною ланками надання допомоги, рекомендації щодо підтримуючої терапії; трудової реабілітації та соціально-гігієнічні рекомендації хворому та його близьким;

-  провести диспансеризацію хворих;

-  оформити необхідну документацію.

 

 

 

Перелік практичних навиків до циклу стажування за спеціальністю „ПСИХІАТРІЯ”

 

 

1.  Уміння користуватись багатоосьовою діагностичною оцінкою психічних розладів з позиції МКХ-10

2.  Уміння встановити діагнози основних психічних захворювань.

3.  Уміння встановити супутні діагнози відповідно до інших глав МКХ-10

4.  Здатність встановити особистісні розлади відповідно до МКХ-10

5.  Здатність здійснити диференційну діагностику ендогенних психозів

6. Уміння проводити диференційовану психофармакотерапію основних психічних захворювань

7.  Уміння проводити диференційну діагностику порушень настрою

8. Уміння застосовувати в клінічній практиці антидепресанти (блокатори зворотнього захоплення серотоніну та дофаміну)

9.  Уміння оцінити пацієнта за 2-ю та 3-ю осями МКХ–10

10. Уміння встановити множинність діагнозів в межах осі 1 МКХ-10

11.      Уміння проводити диференційну діагностику психотичних розладів

12.      Уміння проводити диференційну діагностику органічних психічних розладів

13.      Уміння проводити диференційну діагностику тривожних розладів

14.  Уміння оцінювати пацієнта по осі соматичних діагнозів