ПСИХІАТРІЯ. ЕТАЛОНИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

 

 

СТАНДАРТ ВИКОНАННЯ

 

   

Із солей літію найбільш широке застосування в психіатричній практиці отримав літію карбонат. Він швидко і майже повністю всмоктується у кишківнику. В іонній формі визначається в усіх органах, тканинах і рідинах. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Зниження рівня його в плазмі на 50% відбувається протягом 24 год. Виділяється з організму переважно нирками, причому швидкість цього процесу значною мірою залежить від рівня натрію і калію в крові. Зокрема, при дефіциті натрію реабсорбція літію в ниркових канальцях зростає. Швидкість елімінації його можна дещо прискорити підвищенням у дієті вмісту натрію хлориду. У зв’язку з цим, у процесі лікування хворих літію карбонатом необхідно постійно контролювати водно-сольовий баланс. 

   Літію карбонат рекомендують для лікування маніакальних і гіпоманіакальних станів будь-якого генезу, профілактики і лікування афективних психозів, зокрема маніакально-депресивного, шизоафективного, органічного афективного тощо. Крім того, його використовують для лікування хворих з органічними психозами, епілепсією, для профілактики і лікування афективних порушень у хворих на хронічний алкоголізм.

   Призначають літію карбонат всередину після прийому їжі в дозах, які встановлюються індивідуально під контролем вмісту іону літію в сироватці крові. Концентрація його повинна бути не нижчою 0,6 ммоль/л і не вищою 1,2-1,6 ммоль/л. Лікування починається з дози 0,6-0,9 г на день в 3 прийоми. При добрій переносимості дозу препарату збільшують щоденно на 0,3 г, в середньому до 1,5-2,1 г/день, навіть до 2,4 г/день. Після зникнення маніакальної симптоматики добову дозу літію карбонату поступово знижують до 1,2-0,9-0,6 г, потім переходять на профілактичні дози – 0,9-0,6 г/добу. При цьому рівень літію в крові не повинен бути нижчим 0,6-0,8 ммоль/л. 

   Лікування літію карбонатом проводиться під постійним контролем вмісту його в крові: вперше – через 5 днів (коли створюється стала концентрація), після прийому нової дози – через 5 днів ще раз. Після досягнення необхідного рівня такі аналізи крові проводять рідше, але обов’язково під час супутніх захворювань і призначення інших препаратів.

 

Контроль концентрации літія у крові та корекція терапії солями літія:

1. З ліктьової вени через 12 годин після останнього прийому препарату літія беруть 5 мл. крові і направляють в лабораторію для визначення концентрації літію методом полум'яної фотометрії.

 

2. Результати дослідження оцінюють наступним чином:

• оптимальна концентрація літію в корві, яка дає лікувальнй і профілактичний ефект коливається від 0,6 до 1,2 мекв/л;
• якщо концентрація літію нижча ніж 0.6 мекв/мл, необхідно збільшити добову дозу літію (до 1,5 г на добу);
• якщо концентрація літію в межах 1,2 - 1,5 мекв/л чи вище - можливі ускладнення і дозу літію зменшують;
• підвищувати або зменшувати дозу літію рекомендується не більше, ніж 0,3 г на добу;
• при проявах інтоксикації (понос, нудота, спрага, тремор пальців рук, сонливість) лікування необхідно припинити, а потім почати знову з меншої дози.

 

Необхідні матеріали: пацієнт, результати лабораторного дослідження крові.

 

Оцінка результатів: Уміння вірно оцінювати зміни концентрації літія у крові пацієнта за результатами лабораторного дослідження та змін у стані хворого.

 

 

Література:

1. Бирюкович П.В., Олейник А.В. Применение солей дития для лечения и профилакитики присутпов ианиакально-депрессивного психоза: Методические рекомендации. – К., 1978.

2. Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных. - М.: Медицина, 1988. – С.309.

3. Медицинская токсикология: национальное руководство / Под ред. А. Е. Лужникова. – М.: ГЄОТАР-Медиа, 2012. – 928 с.