3.10. Еталон практичної навички №10 циклу спеціалізації "Психіатрія". "10. Аналіз електроенцефалографічного дослідження хворого на епілепсію та складання висновку".

 

 

СТАНДАРТ ВИКОНАННЯ

 

Метод ЕЕГ має найбільше практичне значення для параклінічної діагностики епілепсії. Дані ЕЕГ допомагають диференціювати ті чи інші форми припадків, встановити локалізацію епілептичного вогнища, а також здійснити контроль ефективності терапії.

Характер змін електричної активності, а також ступінь вираженості цих змін при епілепсії часто, хоч і не завжди, залежить від форми епілепсії і від частоти припадків.

У хворих на епілепсію можуть виявлятися різні зміни ЕЕГ:

1. Великий судомний напад викликає прискорення ритмів ЕЕГ;

 

ris_1.gif

Мал. 1. Прискорення ритмів ЕЕГ під час генералізованого судомного нападу.

 

2. Психомоторний напад викликає уповільнення електричної активності;

3. Малий напад (абсанс) викликає чергування швидких і повільних коливань (комплекси пік-хвиля із частотою 3 у секунду.

ris_2.gif

 

Мал. 2. Комплекси пік-хвиля на ЕЕТ під час абсансу.

 

4. Всі електричні потенціали мозку здобувають незвичайно високі амплітуди (до 1000 і більше мкв).

5. Важливою ЕЕГ-ознакою епілепсії є наявність так званих піків («спайків») і гострих хвиль, епізодичних або стійких. Часто піки супроводжуються повільними хвилями, утворять комплекс «пік – хвиля». Їхня поява буває генералізованою або ж вони реєструються у вигляді локальних розрядів, що свідчить про епілептичне вогнище.

ris_31.gif

ris_32.gif

 

ris_33.gif

 

Мал. 3. Спайки на ЕЕГ у хворих на епілепсію.

 

6. Реєстрація на ЕЕГ пароксизмальної активності, піків, гострих хвиль і комплексів «спайк – хвиля» (гостра - повільна хвиля),  які виникають на тлі дизритмії й можуть супроводжуватися гіперсинхронізацією основного ритму, відбиває стан головного мозку, який має назву «епілептичний тип активності».

7. У міжприступний період на ЕЕГ хворих епілепсією незалежно від типу нападів може реєструватися пароксизмальна активність: високовольтні потенціали тета-, дельта- і альфа-  діапазону, іноді ритми із частотою 14-16 коливань/с, але частіше - 3-4 коливання/с.

8.     Пароксизмальна активність під час припадку може мати свої особливості у залежності від типу припадків.

9.     При оцінці даних ЕЕГ слід враховувати, що не у всіх осіб, що страждають епілепсією, можливо виявити патологічні знаки при одноразовій реєстрації електричної активності мозку (від 5 до 30% хворих можуть мати нормальну ЕЕГ).

 

multifokalnaya.jpg

 

Мал. 4. Епілептичний тип активності ЕЕГ у міжприступний період.

 

10.     Для виявлення підвищеної судорожної готовності і визначення прихованого вогнища епілептичної активності доцільно використовувати різні методи активації: ритмічні світлові подразники, звукові стимули і гіпервентиляцію.

 

 

 Необхідні матеріали та обладнання: результати ЕЕГ дослідження хворого на епілепсію.

 

Оцінка результатів: Вміння тлумачити результати ЕЕГ-дослідження хворого на епілепсію; чіткісь та вірність складених висновків за результатами ЕЕГ.

 

 

Література:

1.     Карлов В.А. Эпилепсия. – М.: Медицина, 1990.

2.     Практическая эпилептология/Под ред. Клауса Келлермана. – Изд-во фирмы “Деситин”, 1997. – С.43.

3.     Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных. - М.: Медицина, 1988. – С.360.