1.1. Еталон практичної навички №1 передатестаційного циклу "Психіатрія". "Оформлення направлення до психіатричного закладу на госпіталізацію, консультацію та ЛКК".
СТАНДАРТ ВИКОНАННЯ
1.
Госпіталізація хворих на загальних підставах (добровільна) здійснюється
за направленням:
-
дільничного психіатра;
- лікаря-психіатра психіатричної бригади швидкої
допомоги;
- лікаря-психіатра
психіатричного кабінету багатопрофільного лікувального
закладу.
2.
У направленні на госпіталізацію (додаток
1) вказуються:
- анамнестичні дані;
- стан
хворого;
- мотиви
госпіталізації;
- шифр
діагнозу або основний синдром;
- дата і
час оформлення документу;
- штамп
лікувального закладу, посада, прізвище лікаря і його чіткий
підпис.
Представлена у додатку
1 форма направлення є універсальною для всіх стаціонарних закладів. При її
використанні для направлення до психіатричного стацонару додатково слід
зазначати про добровільність або примусовий порядок
госпіталізації.
3.
Госпіталізація до психіатричного стаціонару у примусовому порядку
допускається при явному виявленні в психічній діяльності
тенденцій, що небезпечні для самого хворого або для оточуючих та обов’язково за
рішенням Суду.
4.
Хворий може бути госпіталізований до психіатричного відділення без
направлення (доставлений родичами чи сторонніми особами з дому, вулиці тощо). В
таких випадках черговий лікар приймального відділення обґрунтовує необхідність
госпіталізації.
Види
госпіталізації хворих до психіатричного стаціонару:
1)
Добровільна госпіталізація – на
прохання особи або за її усвідомленої згоди. Згода підтверджується письмово
шляхом заповнення відповідних затверджених МОЗ форм медичної документації (Наказ МОЗ України №110 від
14.02.2012 в чинній редакції від 12.04.2016). Особи віком до 14 років
(малолітні особи) госпіталізуються до психіатричного закладу на прохання або за
згодою їх батьків чи іншого законного представника. Особи, що досягли віку 14
років при госпіталізації також надають письмову інформовану згоду. В разі
відсутності одного з батьків при госпіталізації дитини потрібне погодження
органу опіки та піклування. Добровільна госпіталізація здійснюється за рішенням
лікаря-психіатра.
2)
Госпіталізація в примусовому порядку – без
усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника, здійснюється у
випадках коли обстеження чи лікування такої особи можливе лише в стаціонарних
умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого
вона вчиняє дії (виявляє реальні наміри), що являють
собою
безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна
самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує
її життєдіяльність. Госпіталізація в примусовому порядку здійснюється за
рішенням суду на підставі поданих лікувальним закладом документів, що
обґрунтовують необхідність такої госпіталізації.
3)
Госпіталізація осіб, визнаних у встановленому законом порядку
недієздатними.
Наразі, визначений статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» порядок
госпіталізації даної категорії пацієнтів рішенням Конституційного суду визнано
таким, що не відповідає Конституції України, внаслідок чого, на сьогоднішній
день, госпіталізація недієздатних осіб здійснюється лише при отриманні
відповідної ухвали суду. Після набрання чинності змін до Закону України «Про
психіатричну допомогу» (травень 2018 року) госпіталізація недієздатних
здійснюватиметься за їх добровільної письмової згоди або, у випадку
неспроможності за станом здоров’я надати письмову згоду, – такі особи будуть госпіталізуватись за
рішенням органу опіки та піклування.
4)
Госпіталізація при застосуванні до особи, що страждає на психічний
розлад, примусових заходів медичного характеру.
Даний вид госпіталізації здійснюється за рішенням суду і застосовується до осіб,
що страждають на психічний розлад, які скоїли кримінальне правопорушення. В
залежності від рішення суду така госпіталізація може бути здійснена до
психіатричного закладу зі звичайним наглядом, посиленим наглядом чи суворим
наглядом.
5)
Поміщення
особи
до психіатричного
закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Такий
вид перебування осіб з психічними розладами у стаціонарі психіатричного закладу
є запобіжним заходом в рамках застосування статті 508 Кримінально-процесуального кодексу
України. Поміщення особи до закладу здійснюється за рішенням
суду.
Зазначене перебування осіб у психіатричному стаціонарі лише за деякими
формальними ознаками (цілодобове знаходження в закладі, оформлення в заклад
приймальним відділенням, ведення медичної карти стаціонарного хворого) віднесено
в даному розділі до видів госпіталізації. З юридичної точки зору термін
«поміщення» не ототожнюється з терміном «госпіталізація». Рішення суду про
поміщення такої особи в стаціонар не надає автоматичного права на здійснення
діагностики та лікування. Враховуючи наявні прогалини в законодавстві, в разі
необхідності надання такому пацієнту психіатричної допомоги, потрібно отримати
його добровільну інформовану згоду або рішення суду про примусове
лікування.
5.
Направлення хворих на ЛКК здійснюється для встановлення тимчасової
непрацездатності, рішення соціальних (наприклад, квартирних) чи інших
(наприклад, висновок щодо професійної придатності і т.д.) питань. Висновки ЛКК
записуються у відповідний Журнал висновків лікарсько-консультативної комісії
(додатки 2
та 3).
Необхідні
матеріали та обладнання: пацієнт,
бланки направлення на гостіталізацію на огляд ЛКК.
Оцінка
результатів:
змістовність та обгрунтованість направлення на
ЛКК.
Література:
1. Международная классификация болезней
(10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств:
Клинические описания и указания по диагностике. ВОЗ / Пер. с англ. – К.: Факт, 1999. – 272
с.
2. Психиатрия и психотерапия.
Справочник / Герд Лаукс, Ханс-Юрген Меллер; Под
ред. академика РАМН П.И. Сидорова / Пер. с немец. – М.: МЕДпресс-информ,
2012. – 510 с.
3. Психіатрія / під ред. В.М. Козідубової, В.М. Кузнецова – Харків: Оберіг,
2013. – 1164 с.
4.
Закон України «Про психіатричну допомогу» (редакція від 01.01.2017
року)/[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14